На Миколаївщині житель Вознесенська Георгій Чижевський в 100 років встановив три світових рекорди з плавання брасом у своїй категорії.
Чоловік став переможцем літніх всеукраїнських змагань серед членів клубу “Мастерс”.
Сторічний Георгій Чижевський щодня робить зарядку.Це дозволяє йому тримати себе в тонусі та, попри відсутність тренувань в басейні через захворювання, бути готовим до нових змагань з плавання.
“Прокидаюся я зранку і вже починаю тренуватися — віджимання, прижимання роблю. Тому мені плавати не треба. Я так “нароблюсь” на суші, що я пропливу не 200, а 500 метрів”, — говорить Георгій.
Георгій робить зарядку
За словами спортсмена, кілька днів тому в Броварах, що на Київщині, виступав на всеукраїнських змаганнях з плавання. Незадовго до цього травмував ногу. Та це не завадило йому встановити три світові рекорди у своїй категорії: на дистанціях 50, 100 та 200 метрів брасом. На подолання всієї дистанції йому знадобилося 8 хвилин 47 секунд.
“І я фінішую. Зал як вскочив: “Аааа”. Я задоволений, що мене так зустріли глядачі. Мені легше пливти, ніж ходити. Я краще пропливу кілометр, ніж буду йти 200 метрів. Бо я коли у воду заходжу — я відпочиваю”, — розповідає Георгій Чижевський.
Георгій Чижевський під час всеукраїнських змаганнях з плавання.
Постійний саморозвиток і є рецептом його довголіття, каже чоловік.
“12 світових рекордів до цього я встановив. Чотири золоті, чотири срібні медалі на першостях світу. Тому для мене те, що я робив зараз — не було чимось новим”, — додає спортсмен.
Георгій віджимається
Чижевський згадує, плавати навчився в 10-річному віці.
“Тренерів в мене не було. Я сам себе навчив плавати. Став у воді. Хвилююсь. Підходить хлопець такий великий і мене “плюх”. А я ногами дриґав і виплив. Я на спину ліг, і відчуваю, що пливу”, — говорить Георгій.
Незламний дух
Міць і волю до перемоги чоловік розвинув під час Другої світової війни. Георгій згадує, як доводилося прориватися з побратимами через оточення нацистів.
“На повній швидкості, там пил такий, нічого не видно. А ми відкрили вогонь, гранати кидаємо. Головне — шуму побільше. Проскочили. Їхали дуже довго. Я знав, що на півдні другий український фронт”, — говорить Чижевський.
Георгій Чижевський
За словами спортсмена, так і знайшли солдат радянської армії.
“Начальник штабу, полковник підходить й каже: “Бригада 19. А ти чому тут? Втік?”. Підійшов, бам, бам. Шум. І виходить командуючий армією Кутаков, говорить: “Що таке трапилося? Чижевський знову?” Я кажу: “Так і так, виходив сам”. А він: “А в тебе люди є? А гармати?” Кажу: “Є, є”. До полковника: “Так чому ти причепився до чоловіка? Поверни погони йому”, — розповідає чоловік.
Ветеран покладає квіти
За словами Георгія Чижевського, дослужився до підполковника, в часи незалежності України отримав звання полковника. В різні періоди життя мав ще кілька захоплень: гру в театрі, написання віршів і тренерство. Один з його вихованців загинув, захищаючи Україну під час повномасштабного вторгнення Росії.
“Гарний, атлетично складений. Як Бог. Людина-знахідка для скульптора. У всіх сенсах. Результати в нього високі, перший розряд. В перші ж дні загинув. Він звання лейтенанта лише встиг отримати. Було назначено на літо весілля. Мав бути у них в гостях, мене запросили. А що ж коли війна? Його не стало”, — розповідає спортсмен.
Георгій зі своїми вихованцями
Чоловік шкодує, що через власний вік не може піти на фронт.
“Але я мушу щось робити для України. Я показав. Дивіться “Ось такі українці”. Мені 100 років, а я три світові рекорди поставив. Все”, — додає Георгій.
Троянди та горіхи, які висаджує Георгій
Нині Георгій займається благоустроєм свого двору у Вознесенську — висаджує троянди та горіхи. Спортсмен каже, з нетерпінням чекає наступних змагань, адже впевнений, що зможе поставити нові рекорди.
Поширити це:
Подобається це:
Подобається Завантаження…
