Вторник, 25 июня, 2024
ГлавнаяОбщество«Час вимагає, щоб ми були універсальними», - Даша Яцкевич, бібліотекар бібліотеки –...

«Час вимагає, щоб ми були універсальними», — Даша Яцкевич, бібліотекар бібліотеки – філіалу для юнацтва ЦБС для дорослих м.Миколаєва

Павел Москалев

Запорукою успіху розвитку  будь-якого закладу, а бібліотеки й поготів, є фаховий колектив. На відміну від інших спеціальностей, професія бібліотекаря вимагає знань широкого кола наук. Сьогоднішні бібліотекарі повинні володіти навичками, які дозволять їм вільно адаптуватися й рухатися в інформаційному просторі. Крім цього вони мають бути літераторами, педагогами, психологами, культурологами, дизайнерами та журналістами. З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначався 30 вересня, ми запросили до діалогу бібліотекарку філіалу для юнацтва ЦБС для дорослих м. Миколаєва Дашу Яцкевич. Молода фахівчиня прагне різнобічного розвитку бібліотеки. Її головне бажання — модернізувати бібліотеку. Залучати більше користувачів та привернути ще більшу увагу громадськості до бібліотеки.

Дашо, поділися, будь-ласка з нашими читачами, як все починалося. Скільки років ти вже у професії?

  • Я вже працюю дев`ять років. Хоча бібліотечна справа не є моєю спеціальністю. Насправді за фахом я журналіст – редактор освітніх видань та вчитель української мови та літератури. По суті у мене два дипломи. Але дев`ять років тому прийшла і залишилась.

А чому такий вибір? Хоча журналістика й пов`язана тісно з спілкуванням з людьми, та все ж відрізняється від бібліотечної справи?!

  • Поясню. Мені просто завжди подобалося писати. Працюючи у бібліотеці я цим і займаюся. Також полюбляю читати книжки.  По завершенні університету, а на той час я здобувала освіту на бюджетній основі, за розподілом я мала їхати у село Червона зірка. Чесно зізнаюся, мені не хотілося виїжджати. І мені порадили, що з філологічною освітою  я можу працювати у бібліотеці у тому числі. Так я потрапила до бібліотеки.  Думала попрацювати один рік і все. Але залишилася. Моя трудова діяльність почалася у стінах Центральної міської бібліотеки ім.М.Л.Кропивницького.  Відпрацювавши там два роки, мене перевели сюди – юнацьку бібліотеку. Справа в тім, що я дуже люблю дітей. Вільно знаходжу спільну мову з підлітками. Тетяна Василівна Тверда, яка на той момент обіймала посаду директора Центральної міської бібліотеки ім..М.Л.Кропивницького, вирішила, що мої здібності стануть у нагоді саме у юнацькій бібліотеці. Вже тут я знайшла шлях до себе, власного розвитку, розкриття творчих якостей. Серед читачів я знаходила собі друзів. Переважною більшістю це підлітки.

Якщо говорити про підлітків, вони сьогодні інші, ніж, скажімо були ми? За чим вони йдуть у бібліотеку, читанням вони охоче захоплюються?

  • Насправді ось ці «інші» підлітки не ходять взагалі до бібліотеки. Сьогодні до нас приходять молоді люди, які дуже нагадують мене у підлітковому віці.  Тобто вони приходять, читають книги, спілкуються з однолітками, навчаються, досягають певних результатів. Є хлопці, яким виповнилося двадцять, двадцять один рік не забувають, що є така бібліотека, де вони постійно спілкувалися, проходили тематичні вечірки з конкурсами й перевдяганнями у костюми й тому подібне. Ось така молодь, навіть проходячи повз бібліотеку, обов`язково зазирнуть, поцікавляться справами. Тому, виходячи з вищесказаного, зазначу, що на моє глибоке переконання суттєво молодь не змінилася у порівнянні з моїм підлітковим віком. Вони немов би дзеркало. В них я бачу себе.  На базі нашої бібліотеки діє клуб «Букс фМ» . Його постійними відвідувачами є юнаки й дівчата, які чітко розуміють, чого хочуть досягти й наполегливо рухаються в цьому напрямку.

Що вони шукають, якого пошуку прагнуть, яких емоцій чекають від бібліотеки?

  • Якщо чесно, то спочатку думала, що вони сприймають бібліотеку у якості книгосховища: прийшли – взяли книгу, вдруге її повернули. Натомість з`ясувалася абсолютно діаметральнопротилежна ситуація. Я стала свідком успішної історії дорослішання. Щойно я прийшла сюди працювати, відвідувачкою була одна й та сама дівчинка. Переважною більшістю вона зачитувалася класикою. І я дивувалася. Адже ця читачка жодного разу не відвідувала наших бібліотечних посиденьок, вечірок. Вона мені сподобалась. Я її запрошувала на майстер-класи. Раділа від того, що дитина позитивно їх сприймала. Згодом почала пропонувати їй для читання сучасну літературу. І теж дитина з радістю приймала пропозиції. А ще у неї не було друзів. Однодумців вона зустріла в стінах нашої бібліотеки.   Нещодавно героїні моєї оповіді виповнилося 19 років. Хлопці, з якими вона тут спілкувалася, запропонували підготувати їй сюрприз. Протягом короткого часу ми все організували. Тут було все: кульки, свічки, теплі слова та побажання. І це було так чуттєво.  Особливо, коли вона поділилася своїм бажанням – щоб такий день народження у неї був постійно. Постійно з друзями у бібліотеці. Це дорогого вартує.

Це висока оцінка ваших вчинків , як бібліотекаря і як людини.

  • Не знаю, чи моєї діяльності особисто. Але ми намагаємося всі разом створити тут умови, щоб нашим читачам тут було комфортно, щоб вони знаходили тут справжніх друзів та спілкування, розвивалися. В жодному випадку ми не змушуємо дитину читати, коли вона відвідує наші заходи. Але ми створюємо таку атмосферу, таку рекламу книги,  що користувачі самі починають цікавитися активним читанням. Моя мета не змусити їх любити книгу, банально даючи в руки дитини книгу. Я прагну створювати для них умови за яких вони самі звертатимуться до мене з проханням прочитати ту, чи іншу книгу. Ще один приклад. До літературного клубу приходили підлітки, які взагалі не читали книжок, але їм було цікаво. Однією з частин засідань був перегляд екранізацій літературних творів та ігри. Я в ігровій формі розповідала про книги.

Тобто ви у юнацькому філіалі централізованої бібліотечної системи для дорослих універсальний фахівець?!

  • У мене іноді не вистачає часу на все. Мені цікаво трансформувати уявлення молоді про бібліотеку, створювати для цього всі передумови. Щоб вони сприймали нас, як своїх друзів. З переважною більшістю читачів нам вдалося налагодити дружні, партнерські відносини. Навіть користувачі поважного віку мають мій номер телефону, телефонують мені. Особливо коли їх щось хвилює, їм щось цікаво. Аналогічно ситуація з підлітками. Вони підписані на мої сторінки у соціальних мережах. Вільно пишуть повідомлення, навіть вночі, за певних обставин звісно. Діти не побоюються ділитися зі мною наболілим. Вони мені довіряють. І це просто здорово!

Ким у такому випадку необхідно бути бібліотекарю більше, виходить психологом?

  • Мені здається, що так. Але якщо говорити про бібліотеку в цілому, то бібліотекарі – це і педагог, і психолог, журналіст, ITшник. Ось така універсальна наша професія. Мені навіть важко сказати, чого у нас більше. Що привалює?!

І організатор культурно-дозвіллєвої діяльності?

  • Так, тут потрібне все. Але у спілкуванні з підлітками  ти головним чином психолог. Тому що вони повинні довіряти мені в першу чергу. І якщо ти не любиш дітей, не любиш дітей, не знаходиш з ними спільну мову – працювати не зможеш.

Якими рисами характеру необхідно тоді бути наділеним бібліотекареві на твою думку?

  • Чуйність, сердечна доброта. Ця людина повинна бути терплячою. Трапляються різні випадки. Буває, що діти приходять ділитися наболілим. Тим, що вона не говорить навіть своїй матусі. Так, не дивуйтеся. У нашій практиці мали місце й такі випадки. І ми допомагали дитині вирішити її складнощі. Ось такий кредит довіри певною мірою. Тому бібліотекар повинен любити читачів. Він повинен бути комунікабельним. І за будь –яких обставин залишатися людиною. Ось це дуже важливо у спілкуванні з людьми.

Сьогодні, маючи напрацьований досвід, яку б собі пораду дала молодій, повернувшись на початок кар`єри?

  • Чесно кажучи, я завжди мріяла бути лікарем – онкологом. Моя тітонька працює анестезіологом. Вона мені залишила купу професійної літератури. Я захоплююся медициною. Поміж тим, коли читаю художню літературу, обов`язково повертаюся до книжок з медицини: нейрохірургії, патологоанатомічної спеціалізації. Мені б й  хотілося стати лікарем, ймовірно. Але сьогодні вже необхідно думати про створення родини. Повернувшись, яку б собі дала пораду? Безумовно дещо змінила б. Перш за все, спробувала б себе на медичній ниві. Власне я переконана у тому, що все б вийшло. Оскільки ж вже прийшла працювати бібліотекарем, то порадила б собі бути більш вимогливою до себе. Мені постійно хочеться розвиватися. Для мене, для мого особистісного розвитку це дуже важливо. І якщо б на якомусь з етапів проявила більше вимогливості, більше сили, то досягла б значно більше успіхів. Втім зазначу. Ні про що не жалкую.

Як подруги, близькі люди, родичі ставляться до твоєї роботи у бібліотеці?

  • Дивне таке поєднання. Коли справжня білявка стільки читає, ще й бібліотекарем працює. Мені дивно відчувати реакцію людей. Іноді доводиться чути запитання: «А що, бібліотеки іще існують? Ти книжки видаєш? Їх справді читають?». Такі люди не розуміють специфіку бібліотек. Стосовно моїх друзів – вони мене люблять такою, яка я є. Наші зустрічі не обходяться без розмов про книги. Цікаві новинки. Ми вже досягли такого віку, коли клуби тусовки нам вже не так цікаві. Не здаються такими привабливими. Частенько до мене звертаються за порадою, що почитати цікавенького. Всім дивно, що я обрала таку професію. Проте хвалять за енергійність, бажання втілювати нові задуми і проєкти. Тому я пишаюся своєю професією! Бібліотека сьогодні – це не запорошені пилом полиці, літні жіночки в окулярах і старенькій кофтинці. Це молоді, закохані безмежно в свою роботу дівчата, які прагнуть сучасних змін і перетворень.

На досвід якої бібліотеки, чи колежанки хотілося б рівнятися. Можливо вивчала досвід бібліотек інших країн?

  • Так, я вивчаю досвід колег по бібліотечній галузі близького зарубіжжя й України. Виїжджаю у відрядження. Своїми напрацюваннями теж ділюся.

Що плануєш втілювати найближчим часом?

  • Мені хочеться модернізувати бібліотеку. Залучати більше користувачів. Привернути ще більшу увагу громадськості до бібліотеки. У розробці декілька, на мою думку дуже перспективних, проєктів. Не розкриватиму, принаймні поки що, усіх деталей. Але скажу, що орієнтиром безумовно буде книга. Вона нікуди не дінеться. Я хочу, щоб ми були затребувані серед читацької підліткової аудиторії. Прагну, щоб вони сюди йшли самі. Хочеться різнобічного розвитку бібліотеки. Час вимагає, щоб ми були універсальними.

Дякую за цікаву й змістовну розмову.

 

 

 

Последние новости

Погода

Николаев
пасмурно
20.3 ° C
20.3 °
20.3 °
63 %
3kmh
91 %
Вт
22 °
Ср
24 °
Чт
25 °
Пт
27 °
Сб
29 °
spot_img
Гороскоп на сегодня
Гороскоп на завтра
Материалы по теме

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь