5.2 C
Николаев
Среда, 7 декабря, 2022
ГлавнаяКультураЖнива скорботи, або Голодомор 1932 - 1933 років в Україні

Жнива скорботи, або Голодомор 1932 — 1933 років в Україні

Леонід РЖЕПЕЦЬКИЙ.

Голодомор 1932 — 1933 рр. став для українців тим, чим був Голокост для євреїв і різанина 1915 року для вірмен. Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить досьогодні. Кинув він і чорну тінь на методи і досягнення радянської політики колективізації.

Сталінська політика тоталітаризму принесла незліченні ріки болю, сліз і горя цілої нації, яка з часів Трипільської культури займалася землеробством і увійшла у світову історію виключно як нація великих трудівників-хліборобів. Навіть за найтяжчих часів царської, імперської Росії, у неврожайні 80-ті роки XIX століття, українці не відчували такої біди, яка сталася за більшовицького режиму у 1932 — 1933 рр.
За підрахунками вітчизняних і зарубіжних вчених, число жертв Голодомору у 1932 — 1933 рр. коливається в межах 3 — 7 млн чоловік.

Терновий вінок України і її хода на Голгофу пережила моя мати — Ржепецька (дівоче прізвище Петренко) Парасковія Пилипівна, яка 10-річною дитиною пережила страшні події тих років. Її свідчення увійшли до Книги пам’яті української нації і склали основу книжечки, яка побачила світ у 2008 році «У долі людини — доля України», видавництво Ірини Гудим, за сприяння та фінансової підтримки благодійного фонду «Миколаїв-2000». Мені довелося бути на відкритті меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932 — 1933 рр. в Україні у місті Києві. Сумні, жахливі і трагічні сторінки історії власного народу повинні знати нинішні й майбутні покоління. Це не повинно ніколи повторюватися. Це та свята правда, до якої завжди прагне людська совість і сумління. Це дзвони пам’яті і вічна свіча скорботи невинно убієнним, невинно загубленим людським душам, які з Небесної високості кажуть усім нам: «Пам’ятайте!» Тож пам’ятаймо і пом’янімо.

Жнива скорботи: рік 33-й:
Кусочка хліба вже немає,
І мати молиться в сльозах,
Її дитина помирає,
Немов у мареві, у снах.
За що ці кара і страждання?
Цей вічний плач і вічний біль?
Земля, що повниться хлібами,
Лиш чує стогін звідусіль.
Це пережила моя мати,
Сусіди, друзі і родини,
Усім нам треба пам’ятати
Жнива скорботи України.
 

Последние новости

Погода

Николаев
пасмурно
5.2 ° C
5.2 °
5.2 °
65 %
4.5kmh
93 %
Ср
5 °
Чт
4 °
Пт
3 °
Сб
4 °
Вс
4 °
spot_img
Гороскоп на сегодня
Гороскоп на завтра
Материалы по теме

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here