Високо під водою – це назва оригінальної художньої композиції з 12 картин роботи талановитої мисткині Ганни Халджаєвої. Вперше в галереї Артхабу «Вінграновський» у Первомайську демонструється виставка такого футуристичного спрямування. Картини з першого погляду зачаровують, занурюють відвідувачів не просто в атмосферу яскравого живопису, а в світ іншого виміру: фантастичного, фантазійного, фейеричного.
Ганна назвала свою композицію “Високо під водою». Оксюморон? Зовсім ні, тут працює логіка творчого бачення багатовимірності простору… Для когось – це незбагненний образ, незрозумілий. А для когось – саме той стан, в якому душа переживає відчуття польоту.
Художниця віднайшла висоту у водяній стихії, там напевне зовсім інший відлік часу, інший вимір простору: що глібше, то загадковіше. Водночас, прагнучи пізнати інший світ, іншу реальність, починаєш краще розуміти той світ, де усі ми живемо, розуміти його закони, а часом і беззаконня. У глибинному світі Ганни Халджаєвої є місяць, сонце, є штучне освітлення променями маяків, є мешканці-хижаки, праведники і байдужі. Усе як у людей. Тільки у людей це мало би бути набагато гуманніше, добріше.
На відкритті виставки випала можливість поспілкуватися з мисткинею, задати їй кілька питань, на які вона дуже приязно відповіла.
- Ганно, коли були створені картини Вашої композиції?
Замальовки до цієї серії картин з’явилися давно. Багато їх в альбомах та скетчбуках. Але в одну ідею цілої серії вони об’єдналися років, напевно, 5-6 тому. Здається, перша картина на цю тему, з’явилася у 2018 році.
- Що дало поштовх, мотивувало саме на морську тематику?
Я б не сказала, що це саме морська тематика… Скоріше це стосується всіх водойм. Океанів, морів, річок, озер, ставків і навіть струмків чи акваріумів. Як є великі міста, маленькі поселення, села, хутори та інші. Сидиш біля водойми, і не важливо це океан, море, річка, озеро або ставок, і всім своїм єством відчуваєш як вирує життя там у глибині. Наче окремий паралельний світ, який зовсім поруч але невидимий для наших очей. І мимоволі починаєш уявляти, що саме у цю хвилину там відбувається. Як підводні жителі проводять своє дозвілля, чим займаються. А можливо їхнє життя не дуже відрізняється від нашого, якщо не враховувати дрібниць.
- Як народжується картина: покроково, спонтанно, чи відразу вимальовується цілісно в задумі чи уяві?
По-різному, тут немає якоїсь єдиної схеми. Буває, що одразу з’являється ідея у голові. А буває, що з окремих малюнків з’єднується цілий образ.
- Що мотивує, надихає на творчість? Чи вдається зберігати творчій запал, натхнення у воєнний час?
Я взагалі не можу довго не малювати, наче руки “свербіти” починають). Треба ідею втілити в життя, інакше буду ходити і весь час про неї думати). Звичайно, дуже важко зберігати і запал і натхнення зараз. Війна сильно вплинула на всіх нас. Особливо важко було перший рік, коли чоловік був на війні і я не знала, що з ним, коли не було зв’язку. Але намагалась підтримувати його, а він мене по можливості. Тоді я згадувала, що йому там набагато важче… і всім нашим воїнам. Натхнення, напевно береться з гордості за наших захисників, з їх подвигів, з стійкості та незламності наших людей у такий важкий час.
- В яких мистецьких подіях брали участь останні роки Ви і Ваші вихованці?
Звичайно беремо участь у місцевих заходах від ДШМ. Це різні виставки, благодійні ярмарки, конкурси та інше. Зайняла друге місце у місцевому конкурсі “Дивограй до великодня”. Також цікаві виставки та заходи проходять в студії Katrina.Art. Але найбільший захід, що мені запам’ятався, це всеукраїнська художня акція “Малюнок надії”, який створила Катерина Баранюк. Я була куратором та допомагала, також малювала малюнки і мої учні також, залюбки взяли участь. Малюнки стврювали майстри та діти з усіх куточків України для військових у львівському шпиталі. А потім ми ще їздили до Львову у шпиталь, щоб їх змонтувати. Це просто неймовірні були відчуття, хоча і змішані. Про цю акцію можна розповідати дуже багато та довго. Багато інформації в Інтернеті. Також мною був створений патріотичний мурал для військових однієї з наших військових частин. Ця робота також була дуже цікавою і залишила багато приємних емоцій. Можливо, про щось ще забула… Багато всього було… Ось зараз маю честь взяти участь у виставці в вашій в галереї Артхаб “Вінграновський”. Дякую за таку можливість.
- Ваш фах – Дизайн архітектурного середовища. Що б ви змінили у нашому місті у цьому напрямку?
Ой, ну тут багато чого можна змінювати, покращувати та доробляти) Це кропітка та довга праця. Насамперед я б зробила гарну, величну Алею Слави або навіть цілий меморіал для наших захисників та захисниць. А взагалі я думаю, що покращення міста буде більше доречним після нашої перемоги. Коли буде спокій та сили на це.
- Про що мрієте, чи маєте творчі плани?
Планів багато… Багато почато нових картин, багато нових задумів. А мрію звичайно, про скорішу нашу перемогу! Про повернення всіх наших земель та людей. Про спокій та мир.
- Ганно, Ваші мрії такі ж світлі, як і ваші роботи! Бажаю, щоб вони справдилися якнайшвидше!
Інтерв’ю взяла Наталія Терещенко
Джерело
Поширити це:
Подобається це:
Подобається Завантаження…