У пʼятницю, 28 червня, відбулося громадське обговорення цілей реформи профільної середньої освіти серед громад Миколаївщини. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Миколаївської ОВА.
У обговоренні реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Миколаївській області взяли участь більше 80 учасників — представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Реформи «Нова українська школа» чекає чи не найскладніший етап — запровадження профільної середньої освіти. Бо одночасно мають змінитися зміст освіти, підходи до організації освітнього процесу та й мережа закладів освіти. А для прифронтових регіонів, яким є Миколаївщина, ця реформа стане ще більшим викликом.
Одною з цілей реформи профільної середньої освіти стане для Миколаївщини підвищення якості освіти, адже відновлення доступу до якісної освіти дуже актуальне для Миколаївської області.
Реформою з 2027 року передбачається запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за академічним спрямуванням: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти; та професійним: з порівняно швидким процесом здобуттям професії.
До 1 вересня поточного року згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» має бути затверджено мережу закладів освіти, які надаватимуть профільну освіту, — академічних ліцеїв і професійних коледжів. Для успішного реформування потрібно сформувати спроможну мережу закладів освіти, забезпечити освітню інфраструктуру для підвищення якості освіти, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.
Реформа має на меті доступність для всіх учнів було поглибленого вивчення різних предметів, щоб вони не були вимушені займатися з репетиторами, а могли здобути ґрунтовні знання в школі. Надати можливість кожній дитині відповідно до її вподобань поглиблено вивчати різні предмети. Щоб учень міг добрати додаткові години на вивчення предметів не лише за своїм профілем, а також і поза ним.
Реформа профільної середньої освіти передбачає створення мережі великих відокремлених академічних ліцеїв. Саме в таких ліцеях завдяки великій кількості учнів на паралелі можливо організувати вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів.
Також заклади профільної середньої освіти мають бути доступні всім учням, що особливо важливо для сіл. Зараз учні можуть обирати профіль переважно формально: понад 70% закладів навчають за гуманітарним профілем. Школи майже не пропонують фізико-математичний, природознавчий та інші напрями, такі важливі для розвитку країни.
Для створення ефективної мережі ліцеїв важливо враховувати демографічні прогнози. В Україні й Миколаївській області зокрема очікується зменшення кількості учнів старших класів з 2030 року. Окрім того, через війну ситуація може змінитися, тож планування реформи та оновлення мережі закладів освіти має враховувати ці ризики.
Під час обговорення заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній заявив:
«Ми наносимо на мапу України всі заклади освіти, вивчаємо умови в кожній окремій громаді й формуємо пропозиції змін мережі. Така робота дає нам змогу, з одного боку, побачити ідеальний варіант мережі, а з іншого, — врахувати виклики, з якими стикаються громади. Наприклад, якщо бачимо, що на певній території учням буде недоцільно доїжджати до ліцеїв, отже, пропонуємо створювати пансіон для проживання. Або ж на деяких територій для забезпечення територіальної доступності буде доцільно зберігати нижчі ступені освіти в ліцеях. Хоч, звісно, це буде винятком, адже переважно ми плануємо відокремлені академічні ліцеї. За результатами громадських обговорень і моделювання мережі будемо вносити зміни в законодавство щодо профільної середньої освіти. Тобто, відштовхуємося від реальних умов, а не пропонуємо вже змінені документи, під які громадам потрібно підлаштувати реальність».
Заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Олександр Трайтлі, зазначив :
«Найгострішим питанням для Миколаївщини залишається те, що 25-30% території області були під постійними обстрілами й майже зруйновані. Є заклади, які немає сенсу відновлювати, їх потрібно згорнути й побудувати нові. Також Миколаївщина є аграрним регіоном з великими територіальними розривами між населеними пунктами й малою кількістю населення. Є території, де постійно відбуваються обстріли, тож необхідно думати, як будувати там дороги й вивозити дітей до тих громад, які є більш безпечними. Там ми зможемо забезпечити освітній процес на базі академічних ліцеїв, можливо, навіть з пансіоном. У місцях, де немає закладів або вони зруйновані, потрібно запланувати будівництво нових. Там, де кількість учнів не дає змоги сформувати ліцеї, будемо будувати дороги й налагоджувати співробітництво між громадами».
Також він додав, що мережа закладів профільної середньої освіти в області майже узгоджена з громадами.
Зокрема, в Миколаївській області налічується 52 громади. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — майже 35 тисяч (це нинішні 4-6 класи). З огляду на це нині заплановано, що в області будуть 90 закладів, які надають профільну середню освіту, усі решта заклади освіти будуть надавати початкову й базову середню освіту.
Збереження і розвиток людського капіталу як ніколи актуальні для України. І ключова роль у цьому — в освіти. Саме вона може стати чинником для того, щоб люди лишалися і розвивали громади.
Менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак, зауважила, що зараз перебувають на етапі планування реформи профільної середньої освіти.
«Разом з експертами, які добре розуміють проблеми освіти у своїх регіонах, формуємо цілі, дорожню карту, а також напрацьовуємо критерії моделювання мережі закладів профільної середньої освіти. Сьогодні ми обговорюємо план втілення реформи, яка є дуже масштабної і складною та потребує особливої уваги у прифронтових регіонах. Тут важко щось планувати, але, попри це, у нас має бути готовий план і налагоджений діалог з громадами, де всі батьки, вчителі та громадськість загалом розумітимуть, для чого впроваджується ця реформа і чому її планування вкрай необхідне саме зараз. Від нас залежить те, якою буде освіта. Попри обставини, наше завдання – забезпечити доступ до якісної освіти, а отже, і ліпше майбутнє для всіх дітей, незалежно від місця їхнього проживання», – пояснила вона.
Директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська наголосила, що одним із пріоритетних завдань зараз є формування мережі опорних закладів та вихід дітей на очне навчання.
«Нині 82% профільного навчання в області — це гуманітарні профілі, натомість ми потребуємо фахівців професійного спрямування, особливо медичних спеціалістів та кадрів для відбудови. Це виклик, і ми маємо два роки для того, щоб грамотно спланувати мережу закладів, щоб охопити якісним очним навчанням усіх дітей області. Сьогодні активно комунікуємо з батьками, щоб зрозуміти їхні плани щодо навчання дітей, спланувати навантаження на заклади та логістику», – сказала вона.
Запорукою успішного запуску реформи є налагоджений діалог з громадами та пошук оптимальних рішень для забезпечення учням якісної профільної освіти. Спільні напрацювання МОН, громад й ОВА ляжуть в основу створення проєкту мережі, змін до законодавства й нормативних документів. Це і є головні завдання проведень громадських обговорень у регіонах.
