Вода в Північному Причорномор’ї завжди мала особливу цінність, тому і багато населених пунктів нашого краю утворилися саме навколо водойм. Мабуть, практично усі.
Особливу цінність вода, особливо питна, на території Миколаївської області набула у світі останніх подій, пов’язаних з російською агресією. Централізоване водопостачання на Миколаєві й до війни кульгало на обидві ноги, а з 2022 року воно просто загнулося остаточно. Зруйнований водовід і сумнівне рішення міської влади на подачу в мережу солоної води з Бузького лиману, звело питання водопостачання міста на висоту найгострішої з проблем.
Технічна вода, що подається в міську водопровідну систему, з’їдає труби, знищує комунальну та побутову техніку в будинках.
Міська влада в особі міських чиновників постійно мусує цю гостру тему, але далі заяв, в тому числі про плани з відновлення Жовтневого водосховища і створення нових водоводів, не йде. Хоча, слід зазначити, що під дані прожекти регулярно виділяються чималі кошти.
Зокрема, як повідомив 4 квітня 2024 року в интервью ZN.ua начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім: «натомість 240 кілометрів «з’їдених» солями водопровідних труб у Миколаєві необхідно близько трьох мільярдів гривень». У березні Віталій Кім запевнив, що гроші виділені. Але, як ми знаємо, проблема так і не була вирішена.
Далі Миколаївська влада повідомляла, що давній та дружній партнер нашого міста, Королівство Данія, простягнуло руку допомоги, і виділило на відновлення водопроводу більш як 1 млн євро.
А вже 24 Квітня, як повідомляло наше видання, на засіданні міської ради КП «Миколаївводоканал» повідомив про плани звалити на міську громаду чергове кредитне боргове ярмо яке притягнути на відновлення постраждалої інфраструктури водопостачання міста 10 мільйонів євро кредиту від Європейського банку.
Якщо бути наївними, то можна припустити, що всі надані кошти жорстко контролюються і з корупцією борються. Але, як показує практика, європейській владі є чому повчиться в української. Народження України збігло з народженням поняття українська корупція. І всі роки незалежності корупція була одним з неявних важелів управління внутрішньодержавної системи. І часом здається, що видаливши її, ризикуєш обвалити всю економіку країни.
Ми дуже підозрюємо, що зібрані в даній статті приклади великих вливань в Миколаївську каналізацію це тільки вершина айсберга. Ті ж підприємці міста дуже неохоче розповідають про напівофіційні витрати та побори. Але за деякими даними з них також збираються кошти для даної програми. Хто не в змозі виділити кошти надає ресурси.
Як говорить розхожа фраза:«ніколи такого не було та ось знову...».
Створюється враження, що труби у нас в місті будуть всі, як мінімум срібні. Але потім власниками скромних будинків в Європі виявляються наші земляки.
